Доктор історичних наук, професор Олександр Тригуб провів безкоштовний воркшоп з дослідження родоводу «Знайди своє коріння» щодо пошуку інформації про власних предків.
Захід пройшов у приміщенні Українсько-данського молодіжного дому. Організатори: Платформа MY ART у партнерстві з Агенцією розвитку Миколаєва.
Олександр Тригуб розказав, з чого сам починав власні пошуки про минуле своєї родини, де шукати джерела та наскільки цінною може бути ця інформація.
Я дослідив свій родовід до часів Руїни. Це друга половина XVII століття, приблизно 1680-ті роки. Але скажу одразу, що мені просто пощастило. Мої предки були «малорухливі», якщо так можна сказати, і 300 років сиділи в одному населеному пункті. Таким чином все впиралося в те, щоб знайти потрібний комплекс джерел. Він також зберігся дуже непогано і мені вдалося заглибитись саме у ці часи… Після цього я досліджував це ширше, і знайшов людину, як стояла у витоків нашої родини, коли в цьому селі проживало два десятки сімей. Потім цей населений пункт перетворився на досить велике село, де вже проживало близько 3000 осіб. І третина усіх мешканців тут носило прізвище «Тригуб», – каже дослідник історії.
За його словами, завжди варто починати з відповіді на питання «Хто я?». Перший крок дослідження – усні опитування родичів, які ще живі, а також дослідження сімейних фотоархівів та родинних документів. Таким чином можна звузити подальші пошуки.
Залежно від походження родини (селянська, козацька, міщанська, шляхетська) існують певні види письмових джерел. Вони різні але так чи інакше містять корисну інформацію: дані про народження, смерть, одруження, відомості про батьків, соціальне походження, сімейний та майновий стан.
Навіть якщо є матеріал, то його дослідження вимагає часу. А якщо немає матеріалу, то це вимагає утричі більше часу. Тому що це фактично пошукова робота. Тут неможна просто так взяти і піти прямим шляхом. Лише тільки зігзагом. Ви складаєте пазл. Ви займаєтесь розслідуванням вашого родоводу… Звісно, що є і безнадійні ситуації. Але завжди є альтернатива, особливо якщо ви не з простої селянської родини. Бо там дуже багато джерел вимальовуються: люди десь вчилися, десь служили, – додає Олександр Тригуб
Також на заході учасники детально розібрали основні джерела пошуку інформації: метричні книги та записи РАГСу, сповідальні списки (1720-1917), ревізькі «сказки» або посімейні списки, господарські (подвірні) списки, матеріали перепису населення, формулярні (послужні) списки, судово-слідчі справи, фільтраційні справи. А також інші відкрити джерела: цифрові архіви та портали пошуку родовову. Такі, як Archiwa panstwowe (Польща), архів Меморіального центру «Бабин Яр», портал «Пам’яті героїв великої війни 1914-1918 років», Єдиний реєстр жертв Голодомору, Національний банк репресованих «Реабілітовані історією», портал «Пам’ять народу» та платформу Family search.
Подія пройшла в межах Мистецько-культурної програми CITIZEN за підтримки Данського інституту культури