Для Артема Ващиленка суднобудування — не просто частина історії Миколаєва, а родинна спадщина та основа для майбутнього розвитку міста. Підприємець переконаний, що після завершення війни Миколаїв може відновити свій морський потенціал через розвиток “Блакитної економіки”, підготовку нових фахівців та трансформацію колишніх промислових територій.
Суднобудування як родинна історія
Керівник “Української асоціації центрів підтримки бізнесу” Артем Ващиленко продовжує інженерну традицію своєї родини. Його дідусь був одним із творців підприємства “Зоря-Машпроект”, а батько багато років працює викладачем у Національному університеті кораблебудування.
“Мій дідусь був одним із засновників заводу “Зоря-Машпроект” і входив до групи розробників першого морського газотурбінного двигуна. Згодом він очолював Військове представництво Міністерства оборони СРСР, яке здійснювало державний контроль якості в суднобудуванні. Мій батько й досі викладає проєктування газотурбінних установок у Національному університеті кораблебудування”, – розповідає Артем Ващиленко.
Серед найяскравіших дитячих спогадів Артема Ващиленка — урочисті спуски кораблів на воду. Суднобудівні заводи були режимними підприємствами, тому потрапити на їхню територію можна було лише за перепустками або запрошеннями. Артем відвідував такі події разом із рідними, які були пов’язані із суднобудівною галуззю.
Сьогодні, на думку підприємця, колишня модель миколаївського суднобудування залишилася в минулому. Водночас він вважає, що морська спеціалізація міста може отримати нове життя завдяки сучасним підходам.
“Блакитна економіка” як можливість для Миколаєва
Одним із таких напрямів Ващиленко називає “Блакитну економіку” — модель розвитку, що поєднує економічне використання морських, річкових і прибережних ресурсів із їх збереженням та відновленням. Її мета — не просто відновити традиційні для морського міста види діяльності, а модернізувати їх завдяки сучасним технологіям, цифровим рішенням та інноваціям.
Для Миколаєва ця концепція може стати основою комплексної трансформації: появи нових виробництв і робочих місць, залучення інвестицій, розвитку міської інфраструктури та зміцнення зв’язків із європейським морським сектором. Водночас економічне зростання має відбуватися без виснаження водних ресурсів і з урахуванням екологічних наслідків.
Артем Ващиленко почав публічно просувати концепцію “Блакитної економіки” на початку 2020-х років. У 2021 році він виступив модератором і ключовим спікером круглого столу “Блакитна економіка: визначення перспектив та порядку денного для України”, який відбувся в Одеському морському торгівельному порту. Це був один із перших в Україні публічних заходів, присвячених формуванню національного порядку денного в цій сфері.
“У 2021 році в Одесі я модерував один із перших в Україні публічних заходів, присвячених формуванню порядку денного “Блакитної економіки”. Ми стали першими в країні, хто почав системно просувати цю концепцію. Сьогодні наше завдання — позиціювати Миколаїв як центр розвитку “Блакитної економіки” в Українському Причорномор’ї та ширшому морському регіоні Європи”, – розповідає чоловік.
Миколаїв, на думку Ващиленка, має необхідні природні та економічні передумови для розвитку “Блакитної економіки”. Місто розташоване в місці злиття річок, має розвинену портову інфраструктуру та вихід до Чорного моря. Серед перспективних напрямів він називає маломірне суднобудування, судноремонт, морський інжиніринг, морську енергетику, аквакультуру, аграрний сектор і туризм. Окремою перспективою може стати відновлення великотоннажного суднобудування — за умови технологічного переоснащення та модернізації виробничих потужностей.
Підготуватися до відновлення портів
Важливу роль у майбутньому розвитку міста може відіграти стратегічне планування. Чинна “Стратегія розвитку Миколаєва” розрахована до 2027 року. Під час підготовки наступного документа, за словами Ващиленка, концепція “Блакитної економіки” також має залишатися одним із ключових напрямів.
Підприємець вважає, що період війни необхідно використати для підготовки технологічної бази, бізнесу та фахівців до майбутнього відновлення морської галузі.
“Поки триває війна, миколаївські порти не працюють, оскільки безпечний вихід суден до Чорного моря заблокований через воєнні загрози та високі ризики обстрілів. Цей час ми маємо використати для підготовки до відновлення галузі. Нам потрібні сучасні технології, технологічне переоснащення та модернізація виробничих потужностей. Водночас у Миколаєві вже є потужні компанії, які працюють у сферах морського інжинірингу, маломірного суднобудування та судноремонту, а профільні заклади освіти продовжують готувати фахівців для морської галузі”, – додав підприємець.
На його думку, одним із головних викликів залишається кадрове забезпечення. Зміна економічної моделі після відновлення незалежності України, скорочення замовлень і втрата традиційних ринків призвели до зменшення обсягів виробництва на великих суднобудівних підприємствах та порушення наступності поколінь фахівців.
Молодь та нові професії
Ващиленко наголошує, що відновлення морської галузі неможливе без підготовки інженерів та інших фахівців. Саме тому в Центрі підтримки бізнесу та економічного розвитку створили Лабораторію “Блакитної економіки”, яка знайомить молодь із перспективними професіями та напрямами роботи в морській галузі. Лабораторія є профорієнтаційною складовою, що доповнює роботу профільних закладів освіти, які безпосередньо здійснюють підготовку кадрів.
“Сьогодні морська галузь відчуває кадровий дефіцит. Після відновлення незалежності України та переходу до нової економічної моделі великі миколаївські суднобудівні підприємства втратили значну частину замовлень і традиційних ринків та не змогли своєчасно адаптуватися до нових умов. Унаслідок скорочення виробництва була порушена наступність поколінь фахівців, а молодь почала обирати інші професійні напрями. Саме тому ми створили Лабораторію “Блакитної економіки” як профорієнтаційну платформу, щоб знайомити молодь із перспективними професіями морської галузі та можливостями, які вона відкриває”, – зазначив він.
Підприємець також звертає увагу на європейський вимір цього напряму. “Блакитна економіка” є частиною політики Європейського Союзу, тому, на його переконання, Миколаєву важливо вже зараз визначати себе як місто з чіткою морською спеціалізацією.
Морський кластер та співпраця з Європою
Просуванню морського потенціалу Миколаєва на національному та міжнародному рівнях сприяє Морський кластер України — галузеве об’єднання компаній та організацій із різних регіонів країни, які працюють у суднобудуванні, судноремонті, морському інжинірингу та суміжних сферах.
Наприкінці 2022 року кластер долучився до SEA Europe — Асоціації європейських верфей та виробників морського обладнання. Організація представляє інтереси європейської суднобудівної галузі у 15 країнах. Ващиленко вважає це важливим кроком для інтеграції миколаївського бізнесу в європейський морський сектор.
Окремо підприємець наголошує на необхідності доступу бізнесу до фінансування та нових інструментів підтримки.
“Розвиток морської галузі потребує значних довгострокових інвестицій. Завдання держави — створити умови, за яких великим українським і міжнародним компаніям буде вигідно інвестувати, відкривати в Україні свої підрозділи та виробництва, локалізувати технології. Для цього необхідні зрозумілі правила, економічні стимули, інвестиційні гарантії, страхування воєнних ризиків і відповідна інфраструктура. Одним із дієвих інструментів можуть стати індустріальні парки, які забезпечуватимуть бізнес підготовленими майданчиками та необхідними інфраструктурними можливостями.
Водночас для малих компаній і нових проєктів важливі грантові програми. Спільно з ПРООН у межах Blue Innovation Challenge ми протестували такий пілотний інструмент, надаючи гранти до 10 тисяч доларів підприємцям, які запропонували перспективні інноваційні рішення для “Блакитної економіки”. Така підтримка може стати першим поштовхом для перевірки й упровадження нових технологій, однак вона не замінює системного залучення інвестиційВодночас для малих компаній і нових проєктів важливі грантові програми. Спільно з ПРООН у межах Blue Innovation Challenge ми протестували такий пілотний інструмент, надаючи гранти до 10 тисяч доларів підприємцям, які запропонували перспективні інноваційні рішення для “Блакитної економіки”. Така підтримка може стати першим поштовхом для перевірки й упровадження нових технологій, однак вона не замінює системного залучення інвестицій”, – підсумував Артем Ващиленко, – підсумував Артем Ващиленко.
Підприємець також звертає увагу на європейський вимір цього напряму. “Блакитна економіка» є частиною політики Європейського Союзу, тому, на його переконання, Миколаєву важливо вже зараз визначати себе як місто з чіткою морською спеціалізацією.
Міська водна інфраструктура
Одним із ключових напрямів Ващиленко називає формування сучасної міської водної транспортної інфраструктури. Йдеться не про вантажні причали морських портів, а про об’єкти для пасажирського водного сполучення та маломірних суден. Там, де це юридично можливо й економічно обґрунтовано, такі причали мають бути передані в комунальну власність або на баланс уповноваженої міської установи. Водночас уздовж прибережної зони необхідно розвивати нові пасажирські та гостьові причали, марини, стоянки для маломірних і прогулянкових суден, яхт-клуби, сервісні й рекреаційні простори.
Досвід країн, які приєдналися до Європейського Союзу, свідчить, що оновлення прибережної інфраструктури може стати важливим чинником розвитку не лише великих портових центрів, а й невеликих міст. Проте ключовою передумовою для цього є інституційна готовність громади: впорядковані майнові та земельні документи, визначені балансоутримувачі й оператори, актуальна містобудівна документація, підготовлені проєкти та спроможність забезпечити співфінансування.
“Європейські програми та інфраструктурні інструменти вже поступово стають доступними для України. Але для залучення цих коштів недостатньо лише мати перспективну ідею — місто повинно запропонувати юридично й технічно підготовлені проєкти та мати установи, спроможні їх реалізувати. Наразі Миколаєву ще потрібно сформувати таку інституційну готовність”, — наголошує Артем Ващиленко.
Що може стати з Миколаївським суднобудівним заводом
Окремим напрямом майбутньої трансформації Миколаєва є переосмислення території Миколаївського суднобудівного заводу. Відповідні пропозиції напрацювала команда Портфоліо проєктів, до якої увійшли представники суднобудівної та логістичної галузей, експерти й інші профільні фахівці. Артем Ващиленко координував процес розроблення трансформаційних проєктів.
Територію заводу пропонують перетворити на сучасний промислово-технологічний простір для маломірного суднобудування, поєднавши нові виробничі функції зі збереженням і переосмисленням історичної індустріальної спадщини.
Портфоліо також охоплює інші, окремі за розташуваням, але взаємопов’язані ініціативи. Зокрема, простір “Аквапорт” пропонується створити на прилеглій до заводу території нижньої міської набережної — на правому та лівому берегах Інгулу в центрі Миколаєва. Індустріальний парк є окремим проєктом, передбаченим в іншому районі міста для розвитку сучасної промислової інфраструктури.
Сукупно ці проєкти мають поєднати сучасне виробництво, технології, збереження індустріальної спадщини та розвиток прибережних міських просторів. На думку Ващиленка, такий комплексний підхід може стати одним із ключових інструментів трансформації Миколаєва в сучасний морський центр.
Нагадаємо, що в Миколаєві провели серію дослідницьких екскурсій музеями міста.
Цей матеріал створений Платформою MY ART в межах реалізації проєкту «Морська спадщина Миколаєва» за менторства Одеського національного художнього музею та за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.