Художник Віктор Покиданець, представник мистецької “Нової хвилі”, переїхав до Миколаєва у 1983 році. На початку 2000-х років захопився промисловою темою, частіше суднобудівною. В цей період він тісно пов’язав сюжети своїх робіт з містом Миколаєвом, став засновником артрезиденції “Арт-Пром” за патронатом Андрія Вадатурського, щоб привернути увагу до промислової спадщини міста.
Дитинство на спиртзаводі
Віктор народився й виріс на Тернопільщині, атмосфера промислового виробництва була йому знайома ще з дитинства. Його мама працювала старшим економістом на спиртзаводі, тому хлопчик часто мандрував цехами.
“Моя мама була начальником на спиртзаводі. До дитсадка було далеко йти, тому я постійно вештався по території заводу. Для мене стали рідними запахи мазути, металу, іржі, столярки, бродіння спирту і т.д. До школи возили на директорській машині, Я був таким “мажорчиком”, – з посмішкою говорить Віктор Покиданець.
Після завершення навчання в ОДПІ (Одеському державному педагогічному інституті імені К. Д. Ушинського – ред.) на художньо-графічному факультеті, митець обрав Миколаїв. Перші роки життя в місті здалися йому похмурими, на відміну від Одеси. На думку художника, це було пов’язано з особливим статусом Миколаєва та обмеженнями, які існували в радянський період.
“Мене дуже дивувало те, що Миколаїв та Одеса наче схожі міста, але різні за ментальністю. В Одесі говорили вільно, люди були більш відкритими, відбувалось більше творчих заходів. У Миколаєві якось все було більш обмежено, мабуть, через політику “закритого міста. Згодом місто сподобалося ще завдяки рікам, близькості до моря” – згадує Віктор Покиданець.
Суднобудування як частина творчої історії
Окремою сторінкою у творчості Віктора Покиданця стало миколаївське суднобудування. Під час роботи на артрезиденції Миколаївського суднобудівного заводу він створив серію тематичних робіт.
Частина їх знаходиться у приватних колекціях. Зараз у художника є кілька масштабних полотен.
“Зараз у мене залишилось три шестиметрові, здається. Такі картини просто на стіну не повісити, потрібні великі майданчики” – каже Віктор.
В проєкті “Арт-Пром” були залучені митці з різних міст України. Вони працювали безпосередньо в заводських цехах над картинами. Художники намагалися відтворити не зовнішній вигляд виробництва, а створити мистецький образ.
“Ми робили ескізи та фотографії, а потім приходили у цех, там була така спільна майстерня. Поряд був готель, де жили художники. Хотілось тоді через творчість якось привернути увагу до миколаївської промисловості, яка переживає занепад” – сказав митець.
Так виникла серія робіт, у яких промисловий Миколаїв постав не лише як місце виробництва, а і як простір із власною естетикою, масштабом та людськими історіями.
Мистецтво привертає увагу до промислової спадщини
Проєкт “Миколаїв Арт Пром” згодом представили й в інших містах, зокрема у Хмельницькому. За словами художника, найбільший інтерес до цієї теми проявляла молодь.
Для Покиданця суднобудування залишається не просто частиною минулого міста, а важливою складовою його ідентичності. Саме тому занедбані території колишніх підприємств він пропонує розглядати не лише крізь призму занепаду, а й як потенційні культурні простори.
“Суднобудування було справжньою гордістю для Миколаєва. Зараз можна казати лише “було”. Наприклад Миколаївський суднобудівний завод, міг би стати чудовою майданчиком для атрпростору: візуального мистецтва, музики, перформансів, фестивалів. Там така краса, насправді. Шкода, що просто стоїть та ржавіє”, – відмітив художник.
Цей матеріал створений Платформою MY ART в межах реалізації проєкту «Морська спадщина Миколаєва» за менторства Одеського національного художнього музею та за підтримки Програми «Партнерство за сильну Україну», яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.
Програма «Партнерство за сильну Україну» – це багатостороння донорська ініціатива, метою якої є посилення стійкості України в умовах російської агресії шляхом надання критично важливої підтримки місцевим громадам у співпраці з українськими державними органами, громадянським суспільством, медіа та приватним сектором.
Інформаційними партнерами проєкту є Миколаївський кризовий медіацентр й Агенція розвитку Миколаєва.
Нагадаємо, що нещодавна створили цифрову колекцію юдаїки Миколаєва.