Нещодавно у центрі Миколаєва відкрили мурал, присвячений Миколі Аркасу, композитору, історику та видатному культурному діячу. Чому ж вшанували саме його?
В історії Миколаєва Микола Аркас відмічений у чотири різних особистостях та поколіннях – Микола Андрійович Аркас, Микола Миколайович Аркас старший, Микола Миколайович Аркас молодший (син) та Микола Миколайович Аркас (онук). Найбільший вплив з цієї трійці на культурно-освітнє життя міста здійснив зображений на муралі старший Микола Миколайович, свідомо просуваючи українство.
Ще змалечку Микола одягався в український народний одяг всупереч батьку і його високій імперській посаді. Влітку носив вишиті сорочки, взимку довгі свитки з домотканого сукна. Після студентства, вже під час служби в миколаївському морському відомстві, Аркас збирав народні пісні та вивчав історію України. Останнє стало йому в нагоді при виданні “Історії України-Русі”, перша версія якої у кількості 7000 примірників розійшлася за лічені місяці.
За словами Миколи Зерова, “Весь секрет надзвичайного успіху першого видання книжки Аркаса лежить в напрочуд чистій і простій її мові, легкості і живості викладу і тому високому патріотичному настрої, що б’є з кожної її сторінки”.
До її написання Миколу Миколайовича спонукала проблема українського національного відродження. Відтак для свого першого видання він обрав епіграф з поезії Тараса Шевченка:
Подивіться на рай тихий,
На свою Вкраїну,
Полюбіте щирим серцем Велику руїну!
Загалом життю і творчості саме Тараса Григоровича Аркас приділив цілих пʼять сторінок книги з ілюстраціями самого митця, його рідного дому в Кирилівці та могилою поета. Згодом саме із Шевченком Євген Чикаленко порівняв роботу самого Аркаса, відмітивши, що після “Кобзаря” “Історія…” для української справи була найкориснішою.
Саме до неї Микола Миколайович і продовжував невпинно робити внески, від співзасновництва миколаївської “Просвіти”, метою якої було “допомогти розвиткові української культури і просвіті українського народу рідною мовою” до відкриття україномовної школи у Богданівці. Це була чотирирічна народна школа, де, окрім навчання грамоти і основам наук, в учнях виховували національну свідомість.
Діяльність мецената не обмежилася виданням “Історії України-Русі” та заснуванням школи: Аркас ніколи не відмовляв у допомозі українським діячам. Матеріальну підтримку він виділяв Лесі Українці та Гнату Хоткевичу, львівським студентським їдальням, якими опікувався Михайло Грушевський, часопису “Київська старовина” та газеті “Рада”. На жаль, статки, хоч і численні, виявилися не безкінечними, а тому все це призвело до розорення Аркаса.
Останні роки життя Микола Миколайович прожив у нестатках. Патріотична діяльність коштувала йому не тільки грошей, а і здоровʼя: йому не вдалося уникнути державного переслідування навіть попри свої високі державні чини. У 1909 році, всього через два роки після заснування “Просвіти” і рік після видання “Історії…”. Друге видання, що вийшло у Кракові в 1912 році, було допрацьоване вже іншими людьми, через що і відгуки на нього були вже менш схвальні, ніж на першу версію. На похорони Аркаса зʼявилося близько десятка тисяч людей, а заради ділянки на кладовищі і гідного поховання родині довелося продати останні залишки маєтку в Христофоровці.
Саме через монументальний внесок у розвиток і збереження української мови, культури, музики та історії Миколаїв згадує його з любовʼю. На честь Миколи Миколайовича названий ліцей, вулиця в історичній частині міста, на якій розташований цей заклад освіти, організовані “Аркасові читання”, заснована культурологічна премія, встановлений барельєф і пам’ятник… І, власне, намальований зовсім нещодавній мурал.
“Певен я, встане правда і заживе країна знов” – слова, які зображені шрифтом із обкладинки та зараз актуальні, як ніколи. “Миколаїв – це українське місто. У ньому жили українці, живуть українці і будуть жити українці” – наголосив Євген Поляков, головний архітектор міста, у розмові про мурал і його відкриття.
В матеріалі використані такі джерела:
1. Микола Аркас (1853-1909). Національна історична бібліотека України, 06.01.2023. https://nibu.kyiv.ua/exhibitions/620/
2. Плетенчук Д. “Певен, встане правда і заживе країна знов”: у центрі Миколаєва відкрили мурал, присвячений Миколі Аркасу. Суспільне Миколаїв. 18.06.2026 https://suspilne.media/mykolaiv/1333700-peven-vstane-pravda-i-zazive-kraina-znov-u-centri-mikolaeva-vidkrili-mural-prisvacenij-mikoli-arkasu/
3. Зеров М.К. Микола Аркас. Історія України-Русі. Видання друге. Краків, 1912. Wayback Machine. 05.03.2011 https://web.archive.org/web/20110311125953/http://domanicky.com/ua/view/158/
4. Микола Аркас – український патріот із грецьким корінням. Український інтерес. https://uain.press/blogs/mikola-arkas-ukrayinskij-patriot-iz-gretskim-korinnyam-1146441
Цей матеріал створений в межах Медіашколи, яку реалізують Миколаївський кризовий медіацентр та Агенція розвитку Миколаєва у партнерстві з Українсько-данським молодіжним домом в Миколаєві.
Нагадаємо, що в Миколаєві провели серію дослідницьких екскурсій музеями міста.