Public talk з українського архітектурного авангарду

Текст:

Євген Гомонюк

Миколаївців запрошують на public talk «Український архітектурний авангард» з Валерієм Коршуновим, програмним менеджером Одеського національного художнього музею.

Захід відбудеться 26 жовтня, у неділю, о 15:00 в приміщенні Українсько-данського молодіжного дому у Миколаєві за адресою: вул. Шевченка, 59. Вхід вільний за попередньою реєстрацією за посиланням тут. Подія організована Платформою MyArt та Агенцією розвитку Миколаєва за підтримки Українського культурного фонду.

Під час зустрічі поговоримо про український архітектурний авангард як один із найяскравіших і водночас найменш відомих феноменів європейської культури ХХ століття. Його розквіт припав на 1920–1930-ті роки, коли в українських містах формувалася нова архітектура, що поєднувала модерністські ідеї з прагненням створити простір для «нової людини» радянської доби. Український архітектурний авангард став частиною світової модерністської традиції нарівні з Баухаусом у Німеччині чи радянським конструктивізмом.

Епоха авангарду, що охопила Європу та Україну була часом радикального переосмислення світу. Вона почалася з образотворчого мистецтва: ідеї супрематизму Казимира Малевича та конструктивні експерименти Володимира Татліна не просто руйнували академічні канони, а пропонували нові, абстрактні моделі Всесвіту. Митці проголосили, що мистецтво має вийти з майстерень і перетворитися на технологію для побудови нового суспільства. Саме ця філософія, що прославляла чисту форму, раціональність і функціональність, стала ідейним фундаментом для наступної великої хвилі — авангардної архітектури, – зазначають організатори.

ЮМТівські будинки на Сухому фонтані 1920 ті роки

Найяскравішими прикладами миколаївського конструктивізму є будинок Робітничо-житлового будівельного кооперативу транспортників заводу імені Андре Марті, споруджений у 1930–1934 роках (вул. Велика Морська, 67), комплекс з семи юмтівських будинків, зведених у 1920-х роках для Південного машинобудівного тресту в районі Сухого фонтану (вул. Вадима Благовісного, 8), робітнича поліклініка № 1, споруджена у 1927 році (вул. Корабелів, 14), елеватор Миколаївського морського порту, споруджений у 1930-х роках на причалі № 7 та Будинок спеціалістів, збудований у другій половині 1930-х (вул. Марка Кропивницького, 81/83).

Український конструктивізм та функціоналізм стали відображенням нових реалій життя країни та її образу майбутнього. Унікальний історичний шлях України, її соціальні та політичні виклики, вирізняє цю архітектуру з-поміж європейського модернізму. Якщо на Заході модерністи проєктували здебільшого індивідуальні вілли, то в Україні акцент зміщувався на колективні простори: будинки-комуни і величні споруди для народу, такі як Держпром у Харкові або комплекс Кіностудія імені Довженка в Києві. Тут утопічні ідеї були максимально прискорено втілені у бетоні та склі, надаючи українській спадщині унікального, часом суворого, але завжди візіонерського вигляду.

Елеватор Миколаївського морського порту 1930 ті роки

Валерій Коршунов – екскурсовод, освітній і культурний менеджер в Impact Hub Odessa, програмний менеджер та координатор науково-просвітницької роботи в Одеському національному художньому музеї (ONFAM), куратор виставкових та експозиційних проєктів.

Нагадаємо, що в Миколаєві провели майстерки з колажу та досліжницькі екскурсії «Місто в деталях».