Платформа MY ART, досліджуючи артефакти для нового відео з історії миколаївського трамваю у “бельгійському” депо №1 в Миколаєві, зробила цікаву знахідку. Це вікна споруди.
Так, так, це саме шестикутні, трапеційні вікна в стилі українського архітектурного модерну. Найвідоміша характерна риса УАМ, його “маркер” і “якір”, які відрізняють цей тип архітектури з поміж інших.
Ім’я архітектора “бельгійської” будівлі депо досі невідоме. Але можна припустити, що він був українцем. Або принаймні надихався українським зодчеством.
На жаль, більша частина з них вже замуровані, так як у радянські часи по периметру бідівлі з’явились прибудови для санвузлу, майстерень, кабінетів та інших потреб ремонту й обслуговування трамваїв. Проте деякі вікна вціліли. Також в середені збереглися деякі оригінальні рами ще з тих часів (окрема тема для дослідників архітектури).
Що відомо?
Український архітектурний модерн розповсюджений по всій території, де живуть українці. В радянські часи УАМ таврувався, як націоналістичний і занепадницький, або просто замовчувався. Будівлі перебудовували і знищувались, особливо в 70-х рр. ХХ ст., зі знущальною характеристикою “нє імєют архітєктурнай і істарічєскай цєнності”.
Архітектура УАМ стала частиною глобальнішого процесу націєтворення. В її основі лежать народні традиції хатнього і церковного будівництва, а також досягнення української професійної архітектури. Цей стиль не насаджувався державою, а виник як результат низового горизонтального конструювання нової національної ідентичності.
З 1903 року розробкою теорії УАМ займається український художник та архітектор Опанас Сластіон. Він сформулював принципи морфології УАМ і всіляко сприяв розповсюдженню і утвердженню цього стилю. З’являються нелегальні гуртки з вивчення української народної архітектури. В цей час один з таких гуртків діє у Харкові, який ставить собі за мету “розповсюження українського стилю” і “збереження інших пам’яток України і відродження українського зодчества”. Керівниками гуртку були українські художники Ілля Рєпін та Сергій Васильківський. Проте розвиток архітектури УАМ відбувався майже одночасно в усіх регіонах України.
Відео створене в межах проєкту «Історичний влог «ПроЩо: Миколаїв?» за підтримки Українського культурного фонду